жіноче ім’я
Виходячи з того, що ім’я обов’язково впливає на долю, характер і звички свого носія, то Елеонора асоціюється насамперед з жінкою, ключовими рисами характеру якої виступають доброта, милосердя, уміння співчувати й співпереживати. Як показують спостереження і досвід, це дійсно так, проте, як і кожна жива людина, Елеонора має як позитивні, так і негативні риси. До останніх можна віднести надмірну владність, навіть в деяких ситуаціях свавілля, бажання маніпулювати людьми і скрізь шукати користь для себе. Елеонора зазвичай досить компанійська людина, з хорошим почуттям гумору, яке нерідко виручає її з неприємних і двозначних ситуацій: зрозумівши, що зайшла занадто далеко у своєму прагненні домінувати, Елеонора легко і непомітно перетворить свої слова жартома. Жінка, що носить ім’я Елеонора, зазвичай досить практична і прагматична, нерідко ці риси у неї загострене аж до меркантильності. Елеонора завжди вміє знайти вигоду для себе, якщо ж такої немає, то за справу вона і братися не стане. Дуже часто Елеонора знаходить себе в професії військового, міліціонера, керівника будь-якого рівня. Цінність Елеонори полягає і в тому, що вона завжди доводить розпочату справу до логічного завершення. Вона розумна і цілеспрямована, вміє критично осмислювати ситуацію і знаходити вихід із, здавалося б, безнадійного становища. Однак Еля не з тих, хто буде працювати просто так. Вона готова дуже багато вкладати в роботу, але тільки в тому випадку, коли впевнена, що справа принесе їй певні бонуси і мате
Елеонора – жіноче ім’я, щодо етимології якого досі точаться суперечки. Так, існує кілька основних версій його походження. Одна версія стверджує, що ім’я Елеонора має давньогрецьке походження і перекладається як “милосердя, співчуття”, що й не дивно, оскільки давньогрецький бог Элеос – уособлення милосердя. Інша версія виводить ім’я Елеонора від давньоєврейського «Бог мій світ». Третя пояснює походження імені через старофранцузьку мову, в якому явно виділяють перший компонент – ali ( “чужий, сторонній, інший”), значення ж другого незрозуміле. Деякі дослідники схильні пояснювати ім’я Елеонора як похідне від старофранцузької “свій”, “нечужой”. Дуже часто ім’я трактують як похідне від Олена. В історії ім’я Елеонора найчастіше пов’язують з Алиенорой Аквітанської – дуже заможною і впливовою жінкою свого часу. Ім’я набуло поширення в епоху Середньовіччя, де панувало в західноєвропейських монарших сім’ях. Іменини жінка, що носить ім’я Елеонора, відзначає 27 травня. Ім’я має чимало розмовних і зменшувально-пестливих форм, серед яких: Елла, Елка, Еля, Нора, Елла, Леля, Лора
Походження: Єврейське.
| Називний (хто?) | Елеонора |
| Родовий (кого?) | Елеонори |
| Давальний (кому?) | Елеонорі |
| Знахідний (кого?) | Елеонору |
| Орудний (ким?) | Елеонорою |
27 травня
за одною з версій, воно утворене від єврейських слів אל, «Ель» — «Бог» і אור, «ор» — «світло», за другою — походить від грец
егоїстичність, інтелект, обдарованість
Усього зафіксовано 32 носіїв; пік — 1947 рік.