жіноче ім’я
(синтезоване, голос Lesya)
В якості частини двоскладних германських імен (Сиглинда, Дитлинда, Глинда тощо) корінь «lind/linde» означає «ніжна, м’яка». Якщо брати самостійне ім’я Лінда, то воно могло мати походження від скандинавського «linda/lindi» — «змія». В іспанською, португальською та італійською мовою прикметник «linda» перекладається як «прекрасна, мила маленька», «чиста, ясна». В албанській мові «lind» означає «породілля, пологи», «що дає життя». Мовою зулусів в Африці «lindi/linda» — це «очікування», «улюблена, довгоочікувана». На російській Півночі «лінда» — це діалектне назва супу, юшки, рідкої їжі, води, є кілька приток річок з такою назвою. Ось і Лінда схожа на воду: глибока, як річка, зверху спокійна, на воді грають відблиски сонця, а всередині можуть бити ключі, зустрічатися вири. У дитинстві Лінда ніжна, ранима, дуже довго пристосовує свою психіку до навколишнього світу. Емоційної дівчинці складно, буває, що і вередує. Батькам важливо оточити її любов’ю, створити відчуття безпеки і прийняття, щоб мінімізувати сплески емоцій. У шкільні роки Лінда переростає свою емоційність і тривожність. Спокійна, мила, добра, добре вчиться, прагне, має багато захоплень. Притягує друзів, але перебірлива, близьке коло у неї обмежений, не кожен туди потрапить. З оточуючими рівна і дружелюбна. Може всерйоз захоплюватися творчістю, мріяти про самореалізацію на обраному шляху. В житті Лінда завжди добивається своїх цілей. З вигляду вона здається втіленням жіночності: мила, добра, красива, мудра. Але Лінда ма
Linda / Lynda (англ.), Linda (нім., фр., італ., чеськ., словац., угор., швед., норв., дан., фін., ісл., латв., ест.).
Походження: Германське.
Немає іменин у Православ’ї. Католицька Свята Лінда – 13 лютого, 20 червня. Можна хрестити дитину Лідією і відзначати іменини 5 квітня
спокійна, глибока, сильна
Чоловічі імена, що гарно пасують до імені Лінда.
Жіночі імена, що гарно пасують до імені Лінда.