чоловіче ім’я
Пилип — чоловіче ім’я грецького походження, питомо українська народна форма імені Філіп; означає «той, хто любить коней», «коняр» — у давньогрецькій культурі ознака аристократичного походження.
Ім’я походить від давньогрецького Φίλιππος (Phílippos), утвореного від φίλος (phílos, «любий, друг») і ἵππος (híppos, «кінь») — буквально «той, що любить коней». У античному світі коні були ознакою заможності й шляхетного стану, тому таке ім’я виражало благородне походження. Найвідоміший античний носій — Філіп ІІ Македонський (382–336 до н. е.), батько Олександра Великого. У християнську традицію ім’я ввійшло завдяки апостолу Філіпу, одному з дванадцяти учнів Христа. Українська народна форма Пилип утворилася через фонетичну адаптацію — заміну «ф» (нехарактерного звуку для української) на «п». Ім’я носив, зокрема, гетьман Пилип Орлик (1672–1742), автор однієї з перших у Європі конституцій.
Від давньогрецького Phílippos: phílos («любий, друг») + híppos («кінь») — «той, хто любить коней».
Philip / Phillip (англ.), Philippe (фр.), Felipe (ісп., браз. порт.), Filippo (італ.), Filipe (порт.), Filip (пол., чеськ., словац., нідерл., швед., нім., серб., болг.), Φίλιππος (грец.), Филипп (рос.). Українські варіанти: Пилип (питомо народна) / Філіп (книжна).
| Називний (хто?) | Пилип |
| Родовий (кого?) | Пилипа |
| Давальний (кому?) | Пилипові |
| Знахідний (кого?) | Пилипа |
| Орудний (ким?) | Пилипом |
| Місцевий (на кому?) | Пилипові |
| Кличний (клична форма) | Пилипе |
Пилипко, Пилипонько, Пилипчик, Пилипцьо, Пилипок, Пилипець, Філя, Філечка.
Усього зафіксовано 2801 носіїв; пік — 1949 рік.
Чоловічі імена, що гарно пасують до імені Пилип.
Жіночі імена, що гарно пасують до імені Пилип.