чоловіче ім’я
Мирослав — чоловіче ім’я слов’янського походження зі значенням «славний у мирі», «той, чия слава мирна», «той, хто прославляє мир».
Ім’я утворене з двох праслов’янських основ: *mirъ («мир, спокій, світ»; також «общинна громада») і *slava («слава»). Належить до родини давніх двоосновних слов’янських імен, поширених у південних і західних слов’ян; його носили численні середньовічні правителі — серед них чеські й хорватські князі Х–ХІ ст. У слов’янський іменник прийшло без посередництва грецької чи латинської книжності. В українській традиції Мирослав посилив свою популярність у ХХ ст., зокрема в Західній Україні, як один із виразників слов’янської тяглості.
Праслов’янські корені mirŭ («мир, спокій») і slava («слава»); сукупно — «славний у мирі».
Miroslav (чеськ., словац., серб., болг., хорв., словен., мак., рос.), Mirosław (пол.), Miro / Mirek (короткі форми).
Походження: Слов'янське.
| Називний (хто?) | Мирослав |
| Родовий (кого?) | Мирослава |
| Давальний (кому?) | Мирославові |
| Знахідний (кого?) | Мирослава |
| Орудний (ким?) | Мирославом |
| Місцевий (на кому?) | Мирославові |
| Кличний (клична форма) | Мирославе |
2 лютого, 26 липня
Мирося, Миросенька, Миросечка, Мироська, Мира, Мирка, Мирця, Славка, Славця.
спокій, практичність, розважливість
Усього зафіксовано 21954 носіїв; пік — 1957 рік.
Чоловічі імена, що гарно пасують до імені Мирослав.
Жіночі імена, що гарно пасують до імені Мирослав.